Сьогодні вирішено поєднати два дійства - тобто вдень піти на Країну Мрій, а ввечері - влаштувати гру. Звучить класно, але є у мене сумніви, що після гулянки, добряче заправленої пивом&вайном, хтось іще буде здатен “психологічно відіграти” свій персонаж:) Побачимо.. У крайньому випадку компенсую невдалу гру компрометуючими фото:)))
Здається, у нас уже є донька чаклуна (правда, це ще неточно), дівчина-сновида і кілька міфологічних персонажів. Це вже добре.
Але головні ролі все ще вакантні. Отже, увага! Всі, хто помічає у собі ознаки Відьми, Перевертня або Чаклуна, не ховайтеся - пишіть мені. Приголублю-обігрію:)
До речі, гра планується бути нічною;) Ну, тобто зорі, вогонь і цвіт папороті, що здійснює бажання…
Поспілкувавшись із друзями та знайомими, я зрозуміла: назва нашого клубу дивує і навіть відлякує:))) Виявляється, не всі знають, що Нявка - це майже та сама Мавка.
Так от, повідомляю: слово нявка утворилося не від слова няв, а від слова навь, яке означає:
- Інший світ/Той світ - світ непізнаного, несвідомого;
- Простір пам’яті і фантазії (володіння бога Трикстера та Чорнобога);
- Відмежування Всесвіту від втручання людини;
- Пам’ять і потяг до минулого;
- Підготовка мертвої матерії до нового народження і водночас перетворення живого на мертве;
Зустріч із Нав’ю (а Нявка - її пряме втілення) - це перевірка на Силу та
обґрунтованість претензій на щось над-звичайне (тобто вище від звичайного).
А особисто для мене Нявка - це ще й символ безсмертного кохання, чи кохання-до-смерті, оскільки саме в образі нявки Марічка (”Тіні забутих предків”) повела за собою Івана, для якого смерть була єдиним шляхом поєднатися з коханою…
Геть філософію та рефлексію!
Годі писати про нежить та чаклунів - прийшов час із ними спілкуватись
та на них перевтілюватись! І, хоча ніч на Івана Купала лише через місяць, на
гру під такою ж назвою ми запрошуємо всіх уже зараз. Про ролі, сюжет, місце
проведення, костюми тощо читайте у розділах РОЛЬОВІ ІГРИ та Вакантні ролі .
До речі, для новачків
незабаром з’явиться розділ МАЙСТЕРНЯ, де буде докладно описано, що таке рольова (камеральна) гра і як у неї грати. Це дуже просто. Головне - СПІЙМАТИ ХВИЛЮ!!!
Чим би ми були, не маючи пам’яті? Тільки голим відчуттям - насолоди чи болю - біологічною клітиною, несвідомою себе…
Згадати себе - от моє завдання.
Згадати тих, що дали життя, - от імпульс, що веде мене по лабіринту пам’яті,
загубленої-затоптаної у віках.